Швидке налаштування Linux Mint Mate

Коли новачкам рекомендуються якісь дистрибутиви, першим згадується Linux Mint ("М'ята"). Розглянемо версію з робочим столом Mate, тому що ця графічна оболонка є досить легкою, але при цьому добре налаштовується у всіх важливих дрібницях. (Наприклад, на відміну від ситуації у XFCE, тут можна вказати швидкість та чутливість сенсорної панелі.) Чим відрізняється від SparkyLinux Mate та Debian Mate з погляду простого користувача? Легким встановленням драйверів nVidia та більш якісним оформленням.
Linux Mint с рoбочим столом Mate
Спочатку відкриваємо будь-яке віконце, чіпляємо мишкою за заголовок, рухаємо вправо-вліво і дивимося, чи немає екранних розривів зображення (tearing). Адже "М'ята" заснована на Ubuntu, тому будь-що може трапитись. Якщо частина вікна з'їжджає, не встигаючи за рухом, пробуємо вилікувати. Згадуємо, що Linux Mint ґрунтується на Ubuntu, тому можна спробувати встановити додаткові драйвери. Знаходимо в головному меню програму Control Center, йдемо в розділ Driver Manager, а далі все очевидно.

Driver Manager
Не допомогло? Отже, доведеться спробувати інший випуск, виготовлений ранніше. Або навпаки, беремо свіжіший. Правило дуже просте: щоб операційна система якнайкраще потоваришувала з обладнанням, потрібно вибирати реліз, що вийшов приблизно того ж року, коли був куплений комп'ютер, або трохи пізніше. Максимум через пару років після придбання пристрою. Тоді в ядрі Linux знайдуться найбільш придатні драйвери. (З нових ядер підтримка "застарілого" обладнання прибирається. Капіталізм, що вдієш. Спонсори розробників Linux хочуть, щоб люди частіше бігали в магазини за потужним "залізяччям", викидаючи ще придатні "застарілі" пристрої.)

Тому дивимося кілька версій на офіційному сайті "М'яти", пробуємо. Не влаштовує — завантажуємо інший реліз. Наприклад, в цьому огляді показаний Linux Mint 21.3 "Virginia" MATE Edition на базі Ubuntu 22.04 LTS (яка вважається чи не найкращою Ubuntu за всі два десятки років свого існування).
Налаштування тачпада
У SparkyLinux Mate та у вихідній Debian Mate налаштування сенсорної панелі, тобто тачпада, трохи проблематичне. Віконце не влазить у невеликі дисплеї ноутбуків. Тут, у "М'яті", це дрібне недоопрацювання усунуто. Не доведеться тягати вікно вгору, затиснувши клавішу Alt, кнопки внизу видно й так.
Sound
Доктрина максимальної незручності вимагає, щоб хоч якісь моменти дратували. Щоб люди випромінювали енергію негативних почуттів. Тому за замовчуванням скрізь і завжди, у будь-якому дистрибутиві, навіть у найжалюгіднішому й мало кому потрібному, включені всі звуки системних повідомлень. Ідемо в налаштування, в Control Center, який легко виявити у головному меню. Шукаємо розділ Sound і ставимо відмітку поруч із Mute у рядку Alert volume.

Другий момент — файловий менеджер Caja намагається відкрити вміст підключеного телефону ще до того, як користувач дозволив це дотиком на екрані апарата, і завалює робочий стіл повідомленнями про якусь безглузду помилку. Відключаємо таку поведінку в налаштуваннях файлового менеджера: Edit — Preferences — Media — знімаємо відмітку з Browse media when inserted.

Налаштовуємо файловий менеджер
Розкладка клавіатури призначається просто. Спочатку потрібно її додати: Control Center — Keyboard — Layouts — Add. Тепер призначаємо комбінацію клавіш для перемикання: кнопка Options — Switching to another layout — обираємо бажаний варіант.

Розкладка клавіатури
Все інше, включаючи період бездіяльності перед блокуванням екрану та всілякі елементи оформлення — справа смаків та вподобань. Темну тему можна вибирати сміливо (на відміну від ситуації в SparkyLinux Mate), головне меню не залишиться світлим.
Тёмна тема
Також бажано збільшити розмір шрифтів на один-два пункти. Занадто дрібні за замовчуванням — також прояв доктрини максимальної незручності.
Шрифти
Настав час переходити до дуже важливого питання про те, чи можна слухати музику за роботою. Адже без цього ніяк. Так, можна, в комплект входить дуже хороший плеєр Celluloid, що відтворює все без жодних запинок.
Очень хороший плеер Celluloid
Однак, якщо плануєте працювати з аудіо та відео, потрібен повний комплект кодеків мультимедіа, якими користуватимуться різні програми. Control Center — System Reports — зелена кнопка Install the Multimedia Codecs — виконуємо інструкції на екрані.
System Reports, зелена кнопка
Що це таке, налаштування Firewall? Все дуже просто: активуємо перемикач, підвищивши привілеї, та забуваємо про цю сутність назавжди. Що саме ми зробили? Заборонили всім бажаючим підключатися до вас через мережу. Тепер дозволені лише з'єднання, ініційовані з вашого комп'ютера. Для простого користувача такий рівень безпеки цілком достатній.
Firewall
Дуже важливий етап первинного налаштування — прибрати з автозапуску все зайве. Як неважко здогадатися, нам знову знадобиться Control Center. У розділі Startup Applications відзначаємо Show hidden, щоб побачити всі програми, що пхаються в автозавантаження. (Їх там трохи більше, ніж в інших дистрибутивах.) Деактивуємо Bump Virtualbox Resolution, Evolution Alarm Notify, Geolue Demo Agent, Onboard, Orca Screen Reader, Support for nVidia Prime, System Reports, Update Manager, Warpinator, mintWelcome. (Вражає списочок, так? Ну треба ж робити систему максимально важкою й таким чином змушувати регулярно купувати потужніше "залізяччя". Капіталізм.) Якщо постійно не користуєтесь Bluetooth, з нього відмітку також знімаємо. Коли необхідно, весь цей мотлох можна запускати вручну.
Автозапуск
Випиляти із системи Evolution найлегше за допомогою Synaptic Package Manager (або просто Package Manager, як зазначено в головному меню.) Знаходимо (кнопочка з лупою), правим кліком відзначаємо для видалення, тиснемо Apply. Ну і встановлювати програми також можна, вибравши Mark for Installation.
Synaptic Package Manager
А взагалі найпростіший та інтуїтивно зрозумілий інструмент – Software Manager. Поводиться пристойно, після закриття свого віконця не продовжує висіти в оперативній пам'яті, на відміну від аналогічної програми в одному дуже розрекламованому робочому столі з планшетним інтерфейсом.
Software Manager
Слід мати на увазі, що "М'ята" відразу після підключення до інтернету вписує в апаратну частину комп'ютера час за Грінвічем, оскільки базується на Ubuntu і від неї успадковує таку неприємну поведінку. Тому краще не встановлювати Linux Mint поряд з Windows, інакше в ній доведеться щоразу переводити годинник вручну.
 
Оптимальний варіант — придбати вживаний "застарілий" ноутбук за скромною ціною (дешевий, тому що вже непридатний для Windows) і вже на ньому знайомиться зі світом Linux, поки не чіпаючи основний пристрій (воно теж неминуче "застаріє", ось і знадобляться навички).

Налаштування Peppermint OS Gnome Flashback

Звичайно ж, ви спитаєте, мовляв, навіщо це потрібно, якщо є робочий стіл Mate. Насправді Gnome-3 працює чітко, без розривів зображення, з плавною анімацією, з чудовою чутливістю інтерфейсу. І легка графічна оболонка Gnome Flashback побудована саме на цій новій технології.
Peppermint OS Gnome Flashback
Для початку вмикаємо емуляцію кліка сенсорною панеллю. Знаходимо в підпунктах головного меню програму для налаштування: Applications — System tools — Preferences — Settings — відкриваємо розділ Mouse & Touchpad — активуємо Tap to Click.
Tap to Click
Розберемося із розкладкою клавіатури. Settings — Keyboard — тиснемо плюсик для додавання мови, використовуємо кнопочку меню з трьома точками (напроти кожного пункту в списку) для видалення зайвого.
Налаштовуємо розкладку клавіатури
Розкладка "з коробки" перемикається комбінацією Super (Windows) + пробíл. Поміняти на зручнішу допоможе додатковий конфігуратор Gnome Tweaks, що теж є в комплекті. (Applications — System tools — Preferences — Tweaks.) Там потрібний параметр ховається під кнопкою Additional Layout Options у розділі Keyboard & Mouse.
Tweaks
Чогось не вистачає. Чогось дуже звичного. Так, точно, нема браузера. Нам не нав'язується той чи інший варіант, вибираємо у програмі Peppermint Hub кнопку Suggested. Там буде Firefox, Chromium та інші.
Де встановлюється браузер
А взагалі для встановлення програм є Synaptic Package Manager. Немає медіаплеєра? Шукаємо, наприклад, MPV, відмічаємо правим кліком для встановлення – і запускаємо процес кнопкою Apply. Дуже легко та швидко.
Synaptic Package Manager
In general, there is Synaptic Package Manager for installing programs. No media player? For example, let's search for MPV in Synaptic, mark it with a right click for installation and start the process with the Apply button. Very easy and fast.
MPV media player
Не нав'язується і певний офісний пакет. Але додати в систему щось, наприклад, LibreOffice, теж нескладно. Можна навіть одночасно з медіаплеєром, знайшовши і вибрати для встановлення одразу багато програм.
 
Верхня панель служить не лише для меню ліворуч та системного лотка праворуч, але й для багатьох кнопок швидкого запуску додатків. Розміщуємо банальним перетягуванням із головного меню. Щоб отримати можливість видалити зайву іконку, робимо на ній правий клік, утримуючи клавішу Alt, — і бачимо контекстне меню.
 
Якщо deb-файли відкриваються в менеджері архівів, робимо на такому пакеті правий клік — Properties — Open with — вибираємо у списку програму Gdebi - ставимо внизу перемикач Always use this file type.

Призначаємо Gdebi для відкриття deb-пакетів

Також потрібно налаштувати файловий менеджер. Три крапки, розташовані вертикально, знаходяться праворуч. Тиснемо, в Preferences призначаємо Sort Folders Before Files. Трохи нижче можна вимкнути генерацію мініатюр для усілякого мультимедіа, але це необов'язково.
 
Як налаштувати файловий менеджер
Не менш корисно подбати про налаштування приватності, адже в Gnome вони більш просунуті, ніж будь-де. У Settings знаходимо розділ Privacy, переходимо до File History & Trash, відключаємо File History та активуємо видалення тимчасових файлів двома перемикачами внизу.
File History & Trash, червоні кнопки натискаємо сміливо
Також у програмі Settings треба зайти в Search та прибрати взагалі все. Система мінімалістична, і без пошуку легко запам'ятати, де що знаходиться.
Пошук справді не потрібен
До речі, про нав'язані сервіси та інші надмірності, які часто порушують приватність та свободу користувача. Gnome Flashback дозволяє користуватися всіма перевагами нової технології Gnome, але при цьому немає ані настирливого Evolution, ані, найголовніше, вірусу Gnome Software (або просто Software), за сумісництвом виконуючого обов'язки магазину додатків. Ця електронно-цифрова сутність намагається качати та встановлювати оновлення без відома та згоди користувача, сильно набухає, розтікається по пам'яті сотнями мегабайт, змушує комп'ютер гальмувати, та ще й сама перезапускається, якщо прибити процес вручну. Загалом, повністю відповідає визначенню "вірус". Більш того, шкідливе програмне забезпечення намертво вмонтовано у Gnome Shell. Але тут, у Gnome Flashback, його немає. Де ще ви знайдете такий чистий варіант сучасного Gnome?

Peppermint OS надає можливість спробувати та оцінити якість у Live-режимі. І лише потім ухвалювати рішення, чи встановлювати капітально. Підтримка UEFI нормальна, тому флешку можна зробити дуже просто: форматуємо її в FAT32 і записуємо вміст ISO (розпакувавши будь-яким архіватором).

Быстрая настройка Linux Mint Mate

Когда новичкам рекомендуются какие-то дистрибутивы, в первую очередь упоминается Linux Mint ("Мята"). Рассмотрим версию с рабочим столом Mate, потому что эта графическая оболочка является довольно легковесной, но при этом хорошо настраиваемой во всех важных мелочах. (Например, в отличие от ситуации в XFCE и LXQt, здесь можно указать скорость и чувствительность сенсорной панели.) Чем отличается от SparkyLinux Mate и Debian Mate с точки зрения простого пользователя? Лёгкой установкой драйверов nVidia и более качественной доработкой оформления. Хотя настройки практически те же самые.

Linux Mint с рабочим столом Mate
Для начала открываем любое окошко, цепляем мышкой за заголовок, двигаем вправо-влево и смотрим, нет ли экранных разрывов изображения (tearing). Ведь "Мята" основана на Ubuntu, поэтому всякое может быть. Если часть окна съезжает, не успевая за движением, то пробуем вылечить. Позитивный момент в базировании на Ubuntu заключается в том, что можно попытаться установить дополнительные драйверы. Находим в главном меню программу Control Center, идём в раздел Driver Manager, ну а дальше всё очевидно.

Driver Manager
Не помогло? Значит, доведётся попробовать другой выпуск, более ранний. Или наоборот посвежее. Правило очень простое: чтобы операционная система как можно лучше подружилась с оборудованием, нужно выбирать релиз, вышедший примерно в тот же год, когда был приобретён компьютер, или чуточку позже. Максимум через пару лет после покупки устройства. Тогда в ядре Linux найдутся наиболее подходящие драйверы. (Из новых ядер поддержка "устаревшего" оборудования убирается. Капитализм, что поделать. Спонсоры разработчиков Linux хотят, чтобы люди почаще бегали в магазины за "железками", выбрасывая ещё годные "устаревшие".) Поэтому смотрим несколько версий на официальном сайте "Мяты", пробуем. Не подходит — скачиваем другой релиз. К примеру, в данном обзоре показан Linux Mint 21.3 "Virginia" MATE Edition на базе Ubuntu 22.04 LTS (которая считается чуть ли не наилучшей Ubuntu за все два десятка лет своего существования).
Настройки тачпада
В SparkyLinux Mate и в исходной Debian Mate настройка сенсорной панели, то есть тачпада, слегка затруднена. Окошко не влезает в небольшие дисплеи ноутбуков. Здесь, в "Мяте", устранена и эта мелкая недоработка. Не доведётся таскать то окно вверх, зажав клавишу Alt, кнопки внизу видны и так.
В разделе Sound отключаем звуки уведомлений
Доктрина максимального неудобства требует, чтобы хоть какие-нибудь моменты раздражали. Чтобы люди излучали энергию негативных эмоций. Поэтому по умолчанию везде и всегда, в любом дистрибутиве, даже в самом нишевом и мало кому нужном, включены все звуки системных уведомлений. Идём в настройки, в Control Center, который уже отыскали в главном меню. Ищем раздел Sound и ставим галочку рядом с Mute в строке Alert volume.

Второй раздражающий момент — файловый менеджер Caja пытается открыть содержимое подключенного телефона ещё до того, как пользователь дал добро прикосновением на экране аппарата, и заваливает рабочий стол сообщениями о какой-то там нелепой ошибке. Отключаем столь бестолковое поведение в настройках файлового менеджера: Edit — Preferences — Media  — снимаем галочку с Browse media when inserted.

Приводим в чувство файловый менеджер
Раскладка клавиатуры назначается очень просто. Сначала нужно её добавить: Control Center — Keyboard — Layouts — Add. Теперь назначаем комбинацию клавиш для переключения: кнопка Options — Switching to another layout — отмечаем желаемый вариант

Раскладка клавиатуры
Всё остальное, включая период бездействия перед блокировкой экрана и всевозможные элементы оформления — дело вкусов и предпочтений. Тёмную тему выбирать можно смело (в отличие от ситуации в SparkyLinux Mate), главное меню не останется светлым.
Тёмная тема
Также желательно увеличить размер шрифтов на один-два пункта. Слишком мелкие по умолчанию  — тоже проявление доктрины максимального неудобства.
Шрифты
Пора переходить к очень важному вопросу о том, можно ли слушать музыку за работой. Без этого ведь никак. Да, можно, в комплект входит очень хороший плеер Celluloid, воспроизводящий всё без малейших запинок. 
Очень хороший плеер Celluloid
Однако если планируете работать с аудио и видео, требуется полный комплект кодеков мультимедиа, которыми будут пользоваться разные программы. Control Center — System Reports — зелёная кнопка Install the Multimedia Codecs — следуем инструкциям на экране.
System Reports, зелёная кнопка
Что это за настройки Firewall, спросите вы. Всё очень просто: активируем переключаетель, повысив привилегии, и забываем о данной сущности навсегда. Что именно сделали? Запретили всем желающим подключаться к вам по сети. Теперь разрешены только соединения, инициированные с вашего компьютера. Для простого пользователя такой уровень безопасности является вполне достаточным.
Firewall
Очень важный этап первичной настройки — убрать из автозапуска всё лишнее. Как нетрудно догадаться, нам снова понадобится Control Center. В разделе Startup Applications отмечаем Show hidden, чтобы увидеть все пихаемые в автозагрузку приложения поголовно. (Их там гораздо больше, чем в других дистрибутивах, сказывается база Ubuntu.) Деактивируем Bump Virtualbox Resolution, Evolution Alarm Notify, Geolue Demo Agent, Onboard, Orca Screen Reader, Support for nVidia Prime, System Reports, Update Manager, Warpinator, mintWelcome. (Впечатляет списочек, да? Ну надо же делать систему максимально тяжёлой и тем самым заставлять покупать "железки" помощнее. Капитализм, однако.) Если постоянно не пользуетесь Bluetooth, то и с него галочку снимаем. При необходимости весь этот хлам можно запускать вручную.
Нужно проредить автозапуск
Выпилить из системы Evolution легче всего с помощью Synaptic Package Manager (или просто Package Manager, как обозначен в главном меню.) Находим (кнопочка с лупой), правым кликом отмечаем для удаления, жмём Apply. Ну и устанавливать приложения тоже можно, выбрав Mark for Installation. Например, медиаплеер MPV:
Устрановка приложений в Synaptic Package Manager
А вообще самый простой и интуитивно понятный инструмент — Software Manager. Ведёт себя прилично, после закрытия своего окошка не продолжает висеть в оперативной памяти, в отличие от аналогичной программы в одном очень разрекламированном рабочем столе с планшетным интерфпейсом.
Software Manager
Следует иметь в виду, что "Мята" сразу после подключения к интернету вписывает в аппаратную часть компьютера время по Гринвичу, поскольку базируется на Ubuntu и от неё наследует столь неприятное поведение. Поэтому лучше не устанавливать Linux Mint рядом с другой операционной системой, иначе в ней доведётся каждый раз переводить часы вручную.
 
Оптимальный вариант — приобрести подержанный "устаревший" ноутбук по скромной цене (дешёвый, потому что уже непригоден для Windows) и на нём знакомится с миром Linux, пока не трогая основное устройство (оно тоже неизбежно "устареет", вот и пригодятся навыки).

Ubuntu Mate

Рабочий стол Mate — легковесная графическая оболочка, потребляющая ресурсы умеренно и, следовательно, способствующая более длительной работе батареи ноутбука. Гораздо более длительной, чем при использовании чего-либо модного и прожорливого. В плане энергопотребления можно сравнить с рабочим столом XFCE. При этом уровень удобства гораздо выше, потому что легко настраивается вообще всё, даже скорость и чувствительность тачпада. Особенно понравится тем людям в зрелом возрасте, кто ностальгирует по золотым временам винтажного Gnome-2. Ведь Mate является его непосредственным продолжением.

Ubuntu Mate

Желательно брать релиз Ubuntu Mate 22.04.2 из архива ISO на сайте проекта. Потому что все последующие, начиная с 22.04.3, пострадали от диверсий. От каких именно? Во-первых, в ядрах Linux. Во всех, которые появились позже 6.1, сломана поддержка файловой системы NTFS (сначала была доступной только для чтения, а теперь и вовсе не распознаётся). Да, это та самая NTFS, в которую отформатированы миллиарды карт памяти, флешек и USB HDD. Во-вторых, в самом Mate нынче испорчена регулировка яркости дисплея, максимально возможный уровень слишком низкий. И не факт, что в последующих выпусках проблема будет устранена. Кто из разработчиков ломал умышленно, тот спешить с исправлением наверняка не станет.

Установка яркости, в прежних версиях всё в порядке
В настройках Power Management, которые находятся в Control Center, достаточно снять галочку с Dim display when idle — и при работе от батареи получаем хороший уровень, с большим запасом. Доводится даже снижать процентов до семидесяти пяти, чтобы экран не сиял как прожектор.
Регулятор яркости на панели
На нижнюю панель полезно установить дополнительный апплет для быстрого изменения уровня, чтобы не было необходимости каждый раз влезать в Control Center. Правым кликом на пустом участке вызываем контекстное меню — Add to PanelBrightness Applet.

На верхнюю панель тоже можно добавлять всякие полезности
Две тонкие панели занимают едва ли больше места, чем одна широкая, но при желании можно оставить только одну, нацепив на другую все нужные элементы. Достаточно произвести правый клик, вызвать контекстное меню для объекта (или для всей панели, нажав на свободном месте) и добавить что душа пожелает. То есть что предлагается в списке. Если же наворотили тотальный беспорядок, снова правый клик на пустом участке — Reset All Panels. Всё вернётся в изначальное состояние. (Собственно говоря, компоновку рабочего стола лучше вообще не менять, удобство в именно таком виде уж давно проверено временем.)

Добавляем язык раскладки клавиатуры
Наладим раскладку клавиатуры. Почти все настройки находятся в Control Center. Туда и направляемся, отыскав данную программу в главном меню. Нам нужен раздел Keyboard, он же Keyboard Preferences. Там есть кнопка Add, открывающая возможность выбора языка. Готово? Теперь — кнопка Options. Находим в списке Switching to another layout и назначаем комбинацию клавиш для переключения между языками. Выбор весьма богат. И, главное, всё работает.
Вырубаем звуки уведомлений
В разделе Sound ищем Alert volume и ставим галочку рядом с Mute. Надоедливые звуки уведомлений, сопровождающие чуть ли не каждое действие, успешно отключены.
Новые окна будут появляться в центре
В разделе Windows, он же Window Preferences, на вкладке Placement ставим галочку рядом с Center new windows, чтобы новые окна открывались по центру экрана (а не где-то сбоку, с последующей необходимостью их перетаскивать). На вкладке Compositing Manager проверяем, включен ли этот самый композитный менеджер.
Нужно проредить автозапуск
В разделе Startup Application можно убрать из автозапуска всё лишнее. Orca Screen Reader, Evolution Alarm Notify, Geoclue Demo Agent, Backup Monitor, Caja  Dropbox Autostart, Dock Reload, Magnus Screen Magnifier, NVidia Optimus, Onboard, Print Queue Applet, Snap user application autostart, Update Notifier и Welcome деактивируем (или лучше всего удаляем) обязательно и без малейших колебаний. (Да, именно столько хлама изготовители запихнули в автозагрузку, чтобы система тормозила как можно сильнее и заставляла бежать в магазин за новым мощным компьютером.)
Настройка количества рабочих столов
Настройка количества рабочих столов производится с помощью правого клика на индикаторе справа на нижней панели с целью вызвать окошко Workspace Switcher Preferences
Celluloid
Можно ли сразу же после установки операционной системы слушать музыку за работой? Да, в комплекте есть превосходный медиаплеер Celluloid. Но кодеки лучше установить целиком и полностью, чтобы ими могли пользоваться другие мультимедийные программы, всяческие редакторы аудио и видео.
Настройка внешнего вида
Касаемо внешнего вида, можно оставить всё как есть, особенно при наличии отсутствия приверженности к тёмным темам. Разве что поставим менее скучные обои, да и значки неплохо бы поменять на более эстетичные. В Control Center открываем раздел Appearance, жмём Customize и переходим на вкладку Icons.
Mate Tweaks
Ещё есть программа Mate Tweaks, но там лучше всего не менять никаких параметров, разве что активировать классический вид главного меню. В разлеле Panel в выпадающем списке выбираем Traditional. Навигация по меню станет гораздо удобнее. Но если не понравится, возвращаем прежний вариант.
Touchpad
Существенное преимущество в сравнении с рабочими столами XFCE и LXQt — очень легко регулировать скорость и чувствительность сенсорной панели, то есть тачпада. Окошко с настройками почему-то очень длинное, но чтобы добраться до кнопок внизу, можно таскать его мышкой, удерживая клавишу Alt. (На ноутбуке, если нет мыши, жмём одновременно Alt и кнопку левого клика рядом с сенсорной панелью, а другой рукой ведём по рабочей поверхности тачпада.)
 
Следует обратить внимание, что ни разу не довелось открывать ужасный, жуткий терминал, которого боятся новички. Все настройки производятся только с помощью удобных графических средств, как в коммерческих операционных системах. Особенно помог Control Center
Control Center
Для установки софта предназначен Software Boutique. Но в нём, как правило, есть не всё, и он нередко предлагает добавить в систему очень нехороший магазин приложений Gnome Software (он же просто Software). Совершать такую ошибку нельзя ни в коем случае. Процесс Gnome Software будет бесконечно висеть в оперативной памяти, тайком скачивать обновления, заставлять компьютер тормозить.
Software Boutique
Хорошим вариантом является Synaptic Package Manager. Найти и установить его можно с помощью всё того же Software Boutique. Кнопка Install — и готово. Разве что пароль спросит.
Находим Synaptic в Software Boutique
Освоить Synaptic Package Manager довольно несложно. Печатаем в строке поиска название пакета приложения, например, VLC, отмечаем найденное правым кликом для установки — и запускаем процесс кнопкой Apply. Программа предложит подтвердить согласие на внесение изменений в систему и, вполне вероятно, покажет список пакетов с дополнительными компонентами, нужными для выбранного вами приложения. Соглашаемся, клацаем на Mark уверенно.
Synaptic Package Manager на фоне новых нескучных обоев
Имейте в виду, что и сама Ubuntu, и все её производные, в отличие от других переделок Debian, сразу после подключения к интернету тихонько вписывают в аппаратную часть компьютера время по Гринвичу. В случае параллельного присутствия Windows, а также после live-сеанса, доведётся каждый раз переводить её часы обратно вручную.

Ну а если что-то не так, можно взять Linux Mint Mate, дистрибутив, изготавливаемый на базе Ubuntu и имеющий традиционный интерфейс с одной панелью.
 
В любом случае рабочий стол Mate, хоть и не без мелких малозаметных недостатков, всё же несравнимо лучше нехроших, прожорливых, раздутых рабочих столов с целыми стадами навязанных фоновых сервисов. С какой бы страшной силой те графические оболочки ни продвигались бы маркетологами, мы сделаем разумный, практичный выбор.